Історія району

ЗО років тому чотири наші земляки отримали Національну премію імені Т.Г.Шевченка

12052016premia

Д.Ф.Єфремова, Н.Н.Бабенко, Л.С.Товстуха, Г.С.Бондарець.

7 березня 1986 року був підписаний урядовий Указ про присудження Національної премії у галузі мистецтва ім. Т.Г.Шевченка нашим славетним землякам: художникам — народному художнику України Л.С.Товстусі, заслуженому майстру народної творчості Н.Н.Бабенко та килимарницям — заслуженим майстрам народної творчості  Д.Ф.Єфремовій та Г.С.Бондарець. Ця подія стала знаменною не лише для Решетилів ки, а й для всієї Полтавщини. Адже таких лауреатів на теренах області за всі роки існування премії (з 1962 р.) всього 54, 5 із яких — саме з Решетилівки (О.М. Дмитренко став Шевченківським лауреатом в галузі літератури).

Для багатьох тоді було загадкою, чому на премію висунуто двох художників, які не працювали групою, не мали, на перший погляд, нічого спільного, що об’єднувало б їх у одну творчу одиницю. Але все умотивовувалось   їхньою творчістю, спільними здобутками у мистецтві.

Надія Несторівна народилася на Чернігівщині, Леонід Самійлович - на Сумщині. Але рідною для них стала решетилівська земля, красу якої відтворювали у своїх творах, і яку прославили у світах.

Вони обоє приїхали в Решетилівку, маючи за плечима школу Кролевецького технікуму художніх промислів. Потім була промартіль і фабрика імені К. Цеткін, з їх неперевершеними майстринями. Вони вчились у них майстерності, а ще вивчали традиційний полтавський килим за зразками Полтавського краєзнавчого музею. Тому перші роботи мають багато спільних рис. Всі їхні килими, починаючи з найперших, стали надбанням українського декоративно-ужиткового мистецтва, ввійшли у його скарбницю, і сьогодні зберігаються у найкращих музеях не тільки України, але й зарубіжжя. Кожен твір художників, за визначенням мистецтвознавців, досконалий і неповторний. У галереї  українського гобелена їх впізнає кожен, хто хоч трішечки цікавиться цим мистецтвом.

...Кажуть, коли майстер створив один самобутній, неповторний твір - він жив і працював недарма. Заслуги ж Н.Бабенко і Л.Товстухи — очевидні, коли мова йде лише про нетрадиційні, особливі гобелени, створені  їхньою уявою і руками в стилі традиційного полтавського рослинного килима. Решетилівський килим легко відрізнити не тільки фахівцю, а й будь-якій людині, небайдужій до краси, новизни і свіжості. Та головною заслугою Надії Несторівни та Леоніда Самійловича є створення феномену, що вже ввійшов у мистецтвознавчу термінологію під назвою «решетилівський килим». У чому ж його особливість і відмінність? У традиційний полтавський рослинний килим ці художники ввели сюжет, наповнили його змістом, виражаючи у ньому свій творчий характер, темперамент, переживання. При цьому використовували кілька головних символів, які відтворювали у собі ідею твору. Цікаво, що головним символом у творчості обох художників стало дерево.

Набуваючи досвіду, кожен із художників йшов своїм шляхом. Надія Несторівна створює оригінальні композиції, працює над формою орнаментики, монументальністю трактування. Її перисті квіти і перисті птахи, спокійний колорит, графічна чіткість орнаменту, могутній характер малюнку впізнаються у кожній роботі. А Леонід Самійлович більше уваги приділяє колориту, осучасненню традиційних квіткових форм. Його роботи ліричні і живописні, пастельні, і як відзначають фахівці, більш жіночні. Та порівнювати ці твори — неправильно і говорити, які кращі — не можна. Бо вони прекрасні по-своєму і в своїй довершеності — зовсім різні й неповторні. Й імена цих художників завжди будуть стояти поруч в історії українського декоративно-ужиткового мистецтва.

...Красу відчуває багато людей. Але передати її  може не кожен. А тим паче передати у матеріалі свій талант, що полонить невловимістю, таємницею недосяжності. Чим складніший килим - тим більше кольорів. Бувало, що в гобелені  задіяно більше 40 кольорів і відтінків! Як угадати, який із них задумав митець, або не вгадати, а просто відчути і вмотивувати найдоцільніший відтінок? Треба бути справді майстром, а якщо хочете, художником у душі.

Мабуть, недарма разом із Леонідом Товстухою та Надією Бабенко премією було відзначено двох чудових килимарниць - Галину Бондарець і Домну Єфремову. Кожна з них віддала роботі на фабриці багато років. Саме їх невтомними чарівними руками створювались неперевершені гобелени багатьох визначних художників не тільки України, але й інших радянських республік.

На жаль, сьогодні троє з цих людей, які творили славу нашої рідної Решетилівки, уже на Небесах. Повідати про той період може тільки Д.Ф.Єфремова. Хай дає їй Бог здоров’я. А іншим - хай вічною буде пам’ять у серцях цінителів мистецтва.

P.S. Цікаво, що грошовий еквівалент премії лауреати, за «рекомендацією «згори», перерахували у Фонд миру.

Тетяна КОВАЛЕНКО, мистецтвознавець.



Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Фото-відео, Фотошоп. і т.д. Друк документів.

Послуги: ремонт, інтер’єр, перевезення
noimage

Комп`ютерні послуги. Незначний ремонт.

Послуги: ремонт, інтер’єр, перевезення
noimage

Оцифровування старих відеокасет.

Радіо-теле-обладнання: продам, куплю
noimage