Історія району

Решетилівка - історичний нарис

Частина перша

Решетилівка – селище, районний центр. Розташована Решетилівка на берегах мальовничої річки Говтва (притока р.Псла) при злитті річок Вільхової та Грузької Говтви, за 38 км від обласного центру – м.Полтава та за 12 км від залізничної станції Решетилівка. Через селище проходить автотраса Київ-Харків. Решетилівка та її околиці сягають корінням у сиву давнину. Свідчення цьому пам’ятки археології, найдавніший з яких датовано добою неоліту, ряд об’єктів відноситься до доби бронзи та раннього залізного віку, ХVІ-ХVІІ ст.

Початок виявлення і фіксації пам’яток археології на території сучасної Решетилівської селищної ради з діяльності відомого українського археолога та дослідника старожитностей Полтавщини М.Є.Макаренка на початку ХХ ст.

У Решетилівській волості у різних її місцях М.Є.Макаренко фіксує 96 курганів. Розташовані вони як біля самої Решетилівки, так і біля навколишніх хуторів чи урочищ.

Дослідником, який останнім провів серйозні розвідки об’єктів нинішньої Решетилівки на початку ХХ ст. необхідно вважати відомого українського археолога і історика В.Г.Ляскоронського. Під Решетилівкою, з боку Голтвенського шляху, він фіксує курган, а на в’їзді до самого містечка, зліва від вказаного шляху, над річкою землені укріплення, що вірогідно були залишками фортеці сотенного містечка Решетилівка Полтавського полку.

Як поселення Решетилівка виникла в кінці ХVІ на початку ХVІІ ст. і була вона тоді у володінні польського магната і коронного гетьмана Станіслава Конецьпольського. Позначив її на карті французький інженер Г.Л. де Боплан, який за дорученням польського короля Владислава ІV (1632-1647 рр.) споруджував фортеці на Україні. Полтавський історик М.Арандаренко в «Записках о Полтавской губернии составленых 1846 году» писав, що засновником Решетилівки був козак-пластун Решетило, який на початку ХVІІ ст. мав тут свою пасіку.

1selo reshetilovka

Перша документальна згадка датується 1638 роком у зв’язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Я.Остренина.

Не залишилась Решетилівка осторонь визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.) під час якої вони у складі Балакліївської сотні увійшла до Полтавського полку.

3 березня 1709 року і до початку Полтавської битви Решетилівка та її укріплена фортеця була захоплена шведами і перетворена на головний опорний пункт – командир генерал-майор Крейц. Із 13 по 19 липня 1709 р. російська армія на чолі з Петром І стояла табором у Решетилівці. Звідси цар розіслав низку державних указів серед них так звані «Решетилівські статті» якими підтверджувалися привілеї козацької сторони , за нею зберігалася адміністративно судова влада на Лівобережжі та деякі інші привілеї, але разом з тим посилювалася залежність гетьманського управління від царського уряду.

У 1729 р. гетьман Данило Апостол пожалував Решетилівку полтавському полковникові В.В.Кочубею. У 1786 Катерина ІІ подарувала Решетилівку, а разом з нею і кріпаків відомому державному діячеві, дійсному статському радникові В.С.Попову (1742-1822). Окрасою решетилівського маєтку був двохповерховий палац у ранньо-класичному стилі з 25 залами, а також чудовий садово-парковий ансамбль, мізерні залишки якого простежуються і зараз. Влаштовуються гучні бали, театральні дійства, катання на човнах по водяних каналах. Мав унікальну бібліотеку, яка налічувала 20 тис. томів російською та іноземними мовами. Серед них цінні стародруки, договори, рукописи які потім лягли в основу університетських книгозбірень Одеси, Києва та Санк-Петербурга. Нині на місці маєтку розташовуються, стадіон, автостанція та маслозавод.



Додати коментар


Захисний код
Оновити

Оголошення

Фото-відео, Фотошоп. і т.д. Друк документів.

Послуги: ремонт, інтер’єр, перевезення
noimage

Комп`ютерні послуги. Незначний ремонт.

Послуги: ремонт, інтер’єр, перевезення
noimage

Оцифровування старих відеокасет.

Радіо-теле-обладнання: продам, куплю
noimage